2000 рік для українського оперного мистецтва знаменний із кількох причин. По-перше, разом з усім світом ми святкуємо 400 - ліття опери як музичного жанру. По-друге, один із провідних театрів України, Львівський державний академічний театр опери та балету ім. І. Франка, святкує свій 100 - літній ювілей. І по-третє, вперше у своїй історії папа римський Іван-Павло ІІ дав згоду на спонсорство світського проекту - постановку опери "Мойсей" (за мотивами поеми І. Франка) Львівським оперним театром.
Зрозуміло, що дотичність папи до музичного життя України прикувала увагу до української оперної сцени не тільки музичних кіл усього світу, а й міжнародних політичних верхів. Про все це в інтерв'ю з директором Львівського оперного театру Тадеєм Олександровичем Едером.
· Пане Едер, допомога папи римського в постановці опери - дуже голосна подія для країни в цілому, і для Львівського оперного театру зокрема. Розкажіть про корені цієї події. Звідки прийшла ідея звернутися за допомогою до самого Івана-Павла ІІ?
· Ідея поставити українську сучасну оперу витає в стінах нашого театру вже не перший рік. Я не раз звертався до Мирослава Скорика з просьбою написати її. Він завжди охоче погоджувався, але з однією умовою - це повинно бути державне замовлення.
Спочатку ми робили ставку на 2000 рік. Зверталися за допомогою в Міністерство культури, Спілку композиторів. Але чули тільки відмови, аргументовані складним економічним становищем в Україні. Оскільки в результаті обговорення на творчих радах театру ми вирішили ставити оперу на релігійну тематику (а поема Івана Франка "Мойсей" ідеально відповідає цій ідеї), нам прийшла думка звернутися за допомогою до церкви.
Коли я вирішив поділитися своєю ідеєю написати лист папі римському з владикою Любомиром Гузаром (єпископ - помічник глави Української греко-католицької. - Авт.), він здвигнув плечима: мов, такого в практиці Ватикану ще не було. Та все ж порадив попробувати. Таким чином, при сприянні Української греко-католицької церкви ми послали прохання про благословення і фінансову підтримку папі Івану-Павлу ІІ.
За словами представників церкви, вони просто позбулися дару мови, коли одержали позитивну відповідь. Такого не чекав ніхто. Сьогодні це вже історичний факт.
· Наскільки мені відомо, фінансування іде через УГКЦ. Ви не володієте реальними грошима?
· Цілком правильно. На творчій нараді ми поетапно розписуємо витрати і подаємо їх представникам церкви. Останні узгодження відбуваються на міжнародному церковному рівні.
· На якому етапі робота над оперою?
· Львівський композитор Мирослав Скорик із дня на день повинен закінчити роботу над оперою. Він зараз в Австралії. Вимкнув телефон і сказав, що вийде на зв'язок, тільки поставивши останню крапку в роботі. Лібретто, над яким працює львівський поет Богдан Стельмах, практично готове. Поет повертається до нього, намагаючись ще і ще раз удосконалити. Режисер - постановник опери поляк Збігнев Хшановський, чекає дзвінка про початок свого етапу роботи. Всі розуміють: благословення Ватикану - не просто удача, це ще і велика відповідальність. Адже кожен із учасників проекту заявить про себе на весь світ.
До речі, це унікальний випадок: композитор, автор літературного твору і лібретто - вихідці зі Львова. І це дуже приємно.
· Відомо, що в Україні немало міжконфесійних проблем. Як поставилися інші релігійні конфесії до благословення католицької церкви?
· Усі конфесії виявили бажання підтримати цю акцію. Ми навіть не очікували такої активності з їх боку.
· У репертуарному плані Львівського оперного театру на 2000 рік прем'єра "Мойсея" призначена на липень.
· Це не точна дата. Ми поки що не можемо спланувати, адже йде творчий процес, а він не підвладний часові. Ми не хочемо поспішати. Знаємо тільки, що повинні представити прем'єру в цьому році.
· Наскільки реальна присутність папи римського на прем'єрі "Мойсея"?
· Цього ми знати не можемо. Адже такі рішення приймаються на міжнародному рівні. Вірогідність його присутності на прем'єрі є. Наскільки мені відомо, Президент України і прем'єр-міністр уже відправили запрошення Івану-Павлу ІІ.
· Крім світової прем'єри "Мойсея", в цьому році львівська опера планує представити ще багато акцій у рамках святкування 100-річного ювілею. Очікується багато гостей. Розкажіть про це.
· Дійсно, ми ще з початку року проводимо акції в рамках цієї програми. До нас протягом року приїде багато гостей: провідні майстри з п'яти оперних театрів України, представники московського Великого театру, санкт-петербурзького Маріїнського театру, гості з Празького, Варшавського, Будапештського, Римського, Бухарестського та інших театрів світу. У червні чекаємо приїзду соліста "Метрополітен-опери" П. Плішки.
· У рамках святкування ви готуєте кілька прем'єр оперних і балетних вистав. Що це буде?
· У Лютому ми представили оперу Д. Верді "Аїда" з участю диригента з Японії Чосе Камацу. 25 березня на сцені нашого театру відбулася прем'єра опери Д. Верді "Набукко" з режисером-постановником Джузеппе Вешілія (Румунія). Також ми готуємо напівпрем'єру опери Д.Верді "Травіата". Два роки назад ми вже представляли її, але без сценічних костюмів. Зараз знайдений спонсор, тому є смисл повноцінно представити твір. Для роботи над оперою ми вирішили запросити диригента і режисера з Італії. Цілком можливо, що вони побачать "Травіату" по-новому, і це буде справжня прем'єра.
Із балетних вистав до ювілею ми вирішили обновити балет "Створення світу". Збереглися фантастичні декорації народного художника України Євгена Лисика, 70-річчя з дня народження якого ми святкували в цьому році. Зараз спектакль проходить капітальне поновлення. Думаю, до кінця року ми зможемо представити його на суд глядачів і критиків у новому вигляді.
· Як ідуть справи з фінансуванням програми "Святкування 100-ліття театру опери та балету імені І. Франка у Львові"? Чи допомагають вам державні структури?
· Ми вирішили навіть не звертатися за допомогою до державних структур. Я не люблю просити, якщо знаю, що, крім нервових зривів, більше нічого не одержу. Тим більше, що деякі представники властей (починаючи з місцевого і до міністерського рівня) докоряють мені в тому, що я роздуваю подію. Ми з самого початку вирішили йти шляхом пошуків спонсорів.
· Наскільки мені відомо, у Львові створено комітет сприяння театрові у святкуванні століття.
· Так, але поки що він існує лише формально.
· Кажуть, що Львівський оперний театр веде переговори з агенцією великого тенора оперної сцени Лучано Паваротті. Візит цього гостя також можна розглядати в рамках святкування ювілею?
· Ні, це не пов'язано з ювілеєм Львівського оперного театру. Сьогодні реалізація цього проекту стоїть під найбільшим знаком питання. Запрошення Паваротті на державному рівні - для України надто дороге задоволення. Та є інша можливість, якою ми, власне, мріємо скористатися. Два рази на рік Паваротті дає благочинні концерти. Завдання полягає в тому, щоб переконати його один із них провести в Україні, у Львівському оперному театрі. Поки що тяжко сказати, чи увінчається ця спроба успіхом. Але надія є.

НАЗАД