|
ОПЕРА З ПРОЛОГОМ У ДВОХ ДIЯХ, 5-ТИ
КАРТИНАХ
Лiбрето Мирослава Скорика i Богдана Стельмаха
за мотивами однойменної поеми Iвана Франка
ЛIБРЕТО
Дiйовi особи:
Мойсей - бас
Авiрон - баритон
Датан - баритон
Коментатор - баритон
Йохаведда - меццо-сопрано
Лiя - сопрано
Єгошуа - тенор
Азазель - тенор
Хор
Дитячий хор
Оркестр
Львiв - 2001
ПРОЛОГ
Коментатор, Хор та Оркестр.
К.: Народе мiй, замучений, розбитий,
Мов паралiтик той на роздорожжу,
Людським презирством, нiби струпом вкритий!
Твоiм будyщим душу я тривожу.
Вiд сорому, який нащадкiв пiзних
Палитиме, заснути я не можу,Невже?
Хор: Невже? Невже?
К.: Тобi на таблицях залiзних
Записано в сусiдiв бути гноєм,
Тяглом у поiздах iх бистроiздних?Невже?
Хор: Невже? Невже?
К.: Повiк твоiм удiлом будеУкрита злiсть, облудлива
покiрнiстьУсякому, хто зрадою й розбоємТебе скував i заприсяг
на вiрнiсть?Невже?
Хор: Невже?
К.: Невже тобi лиш не судилось дiло,
Щоб виявило сил твоiх безмiрнiсть?Невже?
Хор: Невже?
К.: Задармо стiльки серць горiло
До тебе найсвятiшою любов?ю,
Тобi офiруючи душу й тiло?Задармо!
Хор: Задармо!
К.: Задармо!
Хор: Край твiй весь политий кров'ю
Твоiх борцiв? Йому вже не пишаться
У красотi, свободi i здоров'ю? Задармо!
К.: Задармо в словi твойому iскриться
Сила, м'ягкiсть, дотеп i потуга,
I все, чим може вгору дух пiдняться?
Хор: Задармо!
К.: Задармо в пiснi твoiй ллється туга,I смiх дзвiнкий,
i жалощi кохання,Надiй i втiхи свiтляная смуга?О, нi!
Хор: О, нi! О, нi!
К.: Не самi лиш сльози i зiтханняТобi судилось! Вiрю!
Хор: Вiрю!
К.: Вiрю!
Хор: Вiрю!
К. i Хор: В силу духа
I в день воскресний твойого повстання!
Хор: О, якби хвилю вдать, о, якби хвилю вдать,
Що слова слуха,
I слово вдать, i слово вдать,
Що в хвилю ту блаженну
Вздоровлює й вогнем живущим буха!
К. i Хор: О, якби пiсню вдать палку, вiтхненну,
Що мiлiони порива з собою,
Окрилює, веде на путь спасенну!
Якби!..
Хор: Якби!..
К.: Якби!..
Та нам, знесиленим журбою,
Роздертим сумнiвами, битим стидом, -
Не нам тебе провадити до бою.
Хор: Та прийде час, i ти огнистим видом
Засяєш у народiв вiльних колi,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомiн волi,
К.: I глянеш, як хазяiн домовитий,По свoiй хатi i
по свoiм полi.
Хор: Прийми ж цей спiв, хоч тугою повитий,
К.: Прийми ж цей дар!
Хор: Та повний вiри; хоч гiркий, та вiльний;
К.: Прийми ж цей дар!
Хор: Твоiй будущинi задаток, слiзьми злитий,
К.: Твоєму генiю
Мiй скромний дар
К. i Хор: Весiльний!
|